Історія села

    Згідно  існуючих легенд село Лука-Мелешківська    має досить давню історію. Розповідають ,що десь у середині   1570 років польський король виділив землі під   Вінницею козаку за   прізвищем Мелешко . Але магнат не обумовлював  площу дарованої землі козаку,а лише сказав ,що скільки він об`їде  за один день то все буде його .

    Наскільки це правда зараз важко стверджувати , бо  в давніх хроніках  та земельних актах  свідчень про подарунок  не залишилось. Але якщо це правда  , то можна   уявити , якою неординарною постаттю був звичайний козак , коли король так високо оцінив його заслуги .А вони були здобуті  звичайно на полі бою.

    Як би там не було,але  село  притулилося  з  південного боку  міста в густих  лісах  і протягом сотень років  зберігало свою цнотливість ,де  панували роди. Ще буквально  років  двадцять тому  в селі чітко  простежувалися зв’язки  між ними  і основних прізвищ було близько десяти. Село жило по своїх патріархальних ,законах, які  ще коли -не – коли, але проявляються і нині . Що ж до козака , то він заснувавши село , розтанув у вирі  буремних подій  тих часів ,залишивши про себе  пам'ять у назві .Потім населений пункт  переходив  з рук в руки  аж поки не потрапив у власність  відомому  землевласнику  та промисловцю графу Гейдену. Саме  з його   прізвищем  і пов'язаний  дальший розквіт  мальовничого   оазису  в центрі села .
   У минулому столітті , коли кожен поміщик вважав  за честь зробити внесок  у науку , культуру  ,розвиток промисловості , мало хто задумувався  про те , що різні парки ,які були чи не при кожному маєтку ,через багато років будоражитимуть  нащадків. Всі намагались створити  подібне диво до Софіївського дендропарку  , але  далеко не кожному це вдавалось. Після Уманського дива  на друге місце вийшла білоцерківська «Олександрія », набрали вагомості інші , що займали величезні площі. Поряд  з такими гігантами  були і маленькі дива. Одне з них  у Луці-Мелешківській, це «Мала Софіївка».