ДЕНЬ ЄВРОПИ

ДЕНЬ ЄВРОПИ — СВЯТО, ЩО ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 9 ТРАВНЯ, А ТАКОЖ ОФІЦІЙНО В УКРАЇНІ ЩОРІЧНО У ТРЕТЮ СУБОТУ ТРАВНЯ З 2003 Р. ДЕНЬ ЄВРОПИ ЖИТЕЛІ УКРАЇНИ ВІДЗНАЧАЮТЬ ДЕНЬ СПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ, СПІЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ВСІХ НАЦІЙ КОНТИНЕНТУ.  Традиційно урочиста церемонія відкриття Дня Європи проходить у Києві. На Хрещатику облаштовується так зване «Європейське містечко» за сприяння Представництва ЄС в Україні та посольств держав-членів ЄС.А  в  Лука- Мелешківській   сільській    бібліотеці до цього свята експонуються дитячі   малюнки  «Європа майбутнього», де зібрані малюнки   дітей   художнього   класу, що розкривають  мрії  наших  дітей   про  майбутнє  в   Європі.

"Біль наших сердець"

15 травня в Україні відзначався День пам"яті жертв політичних репресій. Роки політичних репресій в СРСР, починаючи з 20-х років минулого сторіччя, нанесли Україні величезного удару. Була понівечена доля мільонів людей. В атмосфері страху, наклепів, насильства виховувалось ціле покоління людей. В Україні був знищений цвіт нації - її інтелігенція.  Наша  бібліотека   щорічно відзначає.   День пам"яті жертв політичних репресій. Так в бібліотеці оформлена постійно діюча книжкова виставка-реквієм"Біль  наших  сердець", на якій є розділ "Наслідки тоталітарного режиму". Біля цієї виставки проводяться огляди репресованих письменників і поетів України під назвою "Лицарі патріотичної поезії".

Життя в єднані з творчістю в радість

Сьогодні професійне свято усіх працівників музеїв. У цей святковий день побажаємо їм успіхів та удачі, адже саме завдяки цим людям, ми маємо змогу на власні очі побачити історичну та культурну спадщину, що дісталася нам від наших пращурів і яку Ви ретельно оберігаєте.

Дякуємо Вам ще й за те, що створена Вами своєрідна "машина часу" маємо змогу хоча б на декілька хвилин перенести нас у світ прадавніх історій та легенд.
Міжнародний день музеїв — щорічне свято музейництва, яке відзначається 18 травня. В цей день більшість музеїв працюють безкоштовно і радо показують свої виставкові зали.

 

Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами.

«Писанковий дивокрай»

Напередодні пасхальних свят бібліотека підготувала своїм читачам справжній великодній подарунок. Не святковий сувенір, і не писанку… Бібліотекарі Лука-Мелешківської сільської  бібліотеки для учнів 3-6 класів вирішили навчити дітей самим робити писанки! А щоб навчитися робити це як слід, попросили дати майстер-клас з писанкарства    Кушніренко В.А

Писанка вийшла у кожного! Основні заповіді від майстрів : «Негарних писанок не буває!». І всі учасники майстер-класу переконалися у цьому, коли на останньому етапі майстер-класу почали знімати віск, і під вогнем свічок розквітли золотаво-червоні орнаменти на їхніх писанках

«Для тебе матусю рідненька віночок з барвінку сплету»

День матері важливий для кожного з нас, адже мама - наша захисниця, все розуміє і все прощає, готова любити нас, незважаючи ні на що. Образ матері несемо в собі всі ми - вона з нами завжди, і в радісні дні, і в дні скорботи. Краса материнства і щастя, яке воно несе, оспівується поетами та художниками всіх часів і народів. Адже саме жінка в першу чергу закладає в дітях їх культурний рівень.

Любіть своїх мам, допомагайте їм, пам'ятайте про них - ніхто не зробить для вас більше, ніж вони, і ніхто не буде з вами так само щирий. Зі святом вас, дорогі наші мами!

«Для  тебе  матусю  рідненька  віночок   з  барвінку   сплету» – під такою назвою 10 травня пройшов  вечір   зустріч  поколінь в  Лука - Мелешківській  сільській бібліотеці

«Щоб не зітерти пам'ять забуттям»

Кожен час має своє покликання і своїх героїв. Маємо їх і ми, українці. Незримий історичний та енергетичний зв’язок існує, є очевидним між видатними діячами українського визвольного руху княжої та козацької доби, часів української революції та Другої Світової війни, часів відродження української державності і Героями Майдану, воїнів- захисників українського Донбасу. Всі вони без винятку полягли за Україну, полягли за наше майбутнє, полягли за всіх нас. Набираймося від них міцності духу, незламності та сили задля того, щоб будувати таку Україну, про яку вони мріяли і за яку вони віддавали своє життя! У травні ми вшановуємо пам’ять тих, хто поліг на полі бою, спалених, знищених, закатованих, але не скорених.

 З  4   травя   запрошуємо всіх бажаючих до перегляду книжкової виставки - «Щоб  не  зітерти пам'ять забуттям», яка діє в читальному залі і присвячена 71 річниці з дня Перемоги у німецько – радянській війні. Битва з фашизмом – далека історія для більшості сучасників. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто ціною власного життя відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали. Святий обов’язок – донести до нащадків історичну правду про війну та її героїв, їх подвиги, радощі перемог та біль втрати бойових друзів, зробити все для того, щоби ніколи не перервався зв’язок поколінь. Книги, альбоми, газетно-журнальні статті, представлені на експозиції, допоможуть більше дізнатися про боротьбу нашого народу проти фашизму та вшанувати пам’ять наших дідів та прадідів.

«Чорнобиль ти у моїй крові»

Чорнобильська трагедія... Ось уже 30 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця. Змушують нас зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й... 30років минуло відтоді, а пам'ять наша зберігає все до найменших подробиць, бо надто вражаючими і болючими були ці подробиці. Скільки зламаних доль? Скільки сиріт, що втратили батьків, скільки ненароджених дітей, скільки нових хвороб?Чорнобиль... Це 35 тисяч забраних життів, це мільйони людей, які постраждали від радіації. Це виведена з господарського обігу частина території України - сільськогосподарські землі , лісові масиви та водоймища - мертва зона, "зона відчуження" в 2712 кв. км . Про причини та жахливі наслідки аварії на ЧАЕС розповідає виставка – застереження:«Чорнобиль  ти  у  моїй крові»представлена в читальному залі. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.